Книжкові виставки, огляди літератури


книжкова виставка до 70-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників


віртуальна виставка літератури до 200-річчя М.Ю. Лермонтова.

                                                               Література про М.Ю. Лермонтова

 

Русские писатели. Биобиблиографический словарь. В 2 частях. Ч. І. А- Л / под ред. П.А. Николаева. – М. : Просвещение, 1990. – С. 409 – 416.

   Книга включает статьи о жизни и творчестве русских писателей и литературных критиках ХІХ – начала ХХ века. В том числе о М. Лермонтове.



 




Лермонтовская энциклопедия / гл. ред. В.А. Мануйлов. – М. : «Советская энциклопедия», 1981. – 784 с: илл.

   «Лермонтовская энциклопедия» знакомит читателя со всеми сторонами творческого наследия Лермонтова и его биографии: обо всех произведениях поэта, вопросах поэтики, окружении Лермонтова, памятных местах.

Книга отражает также связи Лермонтова с русской и мировой литературой, рассказывает о преломлении лермонтовских тем и образов в живописи и музыке, театре, кино. Издание иллюстрируется рисунками самого поэта и русских художников.



 


Белинский, В.Г. О русских классиках / В. Г. Белинский. – М. : Худож. лит., 1978. С. 89 – 228.

   В сборник вошли статьи о лирике М.Ю. Лермонтова и о романе «Герой нашего времени».



 

 





 



Герштейн, Э.Г. Судьба Лермонтова / Э.Г. Герштейн – 2-е изд, исправл. и доп. – М. : Худож. лит., 1986. – 351 с.

   Эта книга посвящена судьбе и творчеству М.Ю. Лермонтова в последний, самый значительный период его жизни (1838 – 1841гг.) На основании многолетних архивных изысканий автор знакомит читателя с проблемами в социальной жизни поэта, с его друзьями и врагами, с общественным бытом той эпохи, проясняет взаимоотношения Лермонтова с двором, светским обществом, с оппозиционным кружком аристократической молодежи («Кружок шестнадцати»).

 




Чекалин, С.В. Лермонтов. Знакомясь с биографией поэта… / С.В. Чекалин. – М. : Знание, 1991. – 256 с.

   Эта книга о жизни и творчестве М.Ю. Лермонтова. Она написана в форме рассказов, объединённых единым поисковым сюжетом. Автор знакомит читателя с некоторыми страницами биографии поэта, историей создания романа «Герой нашего времени», расшифровывает лермонтовские рисунки, дает сведения о друзьях поэта.  Отдельная глава посвящена расследованию обстоятельств дуэли и гибели Лермонтова. Книга рассчитана на широкий круг читателей.







Заславский, И. Я. Лермонтов и Украина : литературно-критический очерк / И.Я. Заславский. – Киев: «Дніпро», 1989. – 349 с.

  В книге рассматривается идейно-эстетическая общность украинской  поэзии и поэзии Лермонтова. Исследуются пути восприятия лермонтовского наследия через перевод. Отдельно уделено внимание диалектике традиций и новаторства в творчестве Лермонтова и Шевченко.






М.Ю. Лермонтов в русской критике: Сб. статей / Сост., вступ. ст. и примеч. К.Н. Ломунова. – М. : Советская Россия, 1985. – 288 с. – (Школьная библиотека).

   «Кратковременная, но изумительная своей огромностью деятельность Лермонтова на поэтическом поприще» - получила глубокую и всестороннюю оценку в цикле статей и рецензий В.Г. Белинского о творчестве великого русского поэта. Эта оценка была поддержана и развита демократами А.И. Герценом и Н.Г. Чернышевским, Н.А. Добролюбовым и М.Е. Салтыковым-Щедриным, а затем была унаследована следующим поколением критической мысли: А.В. Луначарским, А.Н. Толстым, Н.С. Тихоновым и другими.  






Лермонтов М. Ю.  в воспоминаниях современников / Редкол.: В. Вацуро, Н. Гей, Г. Елизаветина и др. – М. : Худож. лит., 1989. – 672 с. 

  Настоящий сборник – наиболее полный свод воспоминаний о Лермонтове его современников: друзей, сослуживцев, родственников, писателей и др. Среди них воспоминания Е.А. Сушковой, А.П. Шан-Гирея, И.С. Тургенева, А.И. Герцена и др. 




 

 



Мануйлов В.А. Роман М.Ю. Лермонтова «Герой нашего времени». Комментарий. / В.А. Мануйлов. – изд. 2-е, доп.- Л. : Просвещение, 1975.- 280 с.

   Собственно Комментарий представляет собой последовательное, построчное разъяснение текста романа. Такое разъяснение позволяет глубинно изучить произведение в контексте истории; обычаи, быт кавказских народов, на фоне которых разворачиваются события романа. 




 

 




Удодов, Б.Т. Роман М.Ю. Лермонтова «Герой нашего времени»: Кн. Для учителя / Б.Т. Удодов. – М. : Просвещение, 1989. – 191 с.

   Основная цель издания – помочь учителю разобраться в сложных проблемах романа, раскрыть многообразие художественного мира «Героя нашего времени» в его не только конкретно-историческом, но и общечеловеческом содержании. Книга также будет полезна всем, кто углубленно изучает русскую литературу.



                                          

                                                                 Твори М.Ю. Лермонтова.

 

Лермонтов, М.Ю. Собрание сочинений. В 4-х томах. Т. I. Стихотворения. 1828 – 1841. / Вступ. ст. и примеч. И.Л. Андроникова. – М. : Худож. лит., 1975. -  648 с.

 

Лермонтов, М.Ю. Собрание сочинений. В 4-х томах. Т. IІ. Поэмы и повести в стихах. 1828 – 1841 / Примеч. И.Л. Андроникова. – М.: Худож. лит., 1976. – 582 с.

 

Лермонтов, М.Ю. Собрание сочинений. В 4-х томах. Т.ІІI. Маскарад. Драмы. 1830 – 1836 / Примеч. И.А. Андроникова. – М.: Худож. лит., 1976 – 557 с.

 

Лермонтов, М.Ю. Собрание сочинений. В 4-х томах. Т. IV. Проза. Письма / Примеч. И.А. Андроникова. – М. : Худож. лит., 1976. – 542 с.




Лермонтов, М.Ю. Избранные произведения / М. Ю. Лермонтов. – Львов : Каменяр, 1983. – 296 с.

   В книгу вошли произведения выдающегося мастера русской классической прозы: роман «Герой нашего времени», незаконченные романы «Вадим», «Княгиня Лиговская», сказка «Ашик-Кериб» и другие.


 








 

Лермонтов, Михаил. Стихотворения. Поэмы. Маскарад. Герой нашего времени / М. Лермонтов. – М.: Худож. лит., 1984. – 493 с. (Классики и современники. Рус. классич. лит.)

 


 

 

 

 

 

 

 


Лермонтов, Михайло. Вибране: для ст. шк. віку / М. Лермонтов. – К.: Школа, 2009. – 288 с: іл. – (Шкільна хрестоматія).

 До видання увійшли поезії, поеми, драми М.Ю. Лермонтова. Додаток до прочитаного містить біографічні, літературознавчі та методичні матеріали, які допоможуть читачеві ґрунтовніше ознайомиться з життям і творчістю митця.


центральній міській бібліотеці - 40 років!


6 червня - 215 років з дня народження О.С. Пушкіна


книжкова-ілюстративна виставка до 200-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка



8 лютого - 180 років від дня народження Д.І. Мендєлєєва (1834-1907), російського хіміка, педагога, громадського діяча


27 січня - Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту


"У всякого своя доля, і свій шлях широкий"

    До 200-річчя Т.Г. Шевченка 

    Світогляд великого Кобзаря

    Огляд літератури


    Про геніального українського народного поета, художника, мислителя Т.Г. Шевченка протягом довгого часу, особливо в радянський період, формувалась думка як про революціонера-демократа, борця за соціальне визволення трудового народу, ідеолога селянської революції, інтернаціоналіста, матеріаліста. Виняток становлять дослідження творчості поета-мислителя, проведені за кордоном, як правило, українцями-вченими (Д. Чижевський, Б. Лепкий, Д. Донцов тощо), в яких Шевченко показаний не тільки як викривач і борець проти соціальної несправедливості, а й як палкий прихильник національної ідеї, національного визволення українського народу. 

    Про світогляд Шевченка багато сперечалися і сперечаються. Його думками хотіли б підперти ту або іншу з сучасних світоглядних, або й суто політичних позицій. Розуміється, в цьому виявляється разом і нечулість до специфічної цінності поезії, що є виявом краси, а зовсім не правди, і незрозуміння історичного процесу, в якому кожне культурне явище можна і треба розуміти на тлі його часу, а не з зовнішнього йому історичного пункту погляду.

    Повстає, розуміється, навіть питання, чи був у Шевченка цілісний і закінчений світогляд. «Той факт, що Шевченко не був політичним письменником, врятував його від того закиду в хаотичності думок, в відсутності «синтези». Шевченко був і залишився поетом – його «погляди»  висловлені в образах, в символах. Бо ж основною рисою художньої символіки є її «многозначність», її здібність до тлумачення в різних сенсах», - писав філософ, історик і славіст Д. Чижевський.

    Лише деякі окремі центральні особливості художньої символіки Шевченка дозволяють нам все ж говорити про певний його «світогляд», дають нам право зробити спробу із одного пункту, із одного центру зрозуміти усе ним написане.

   Основною рисою цілої духовної постаті Шевченка, провідним почуттям в цілій його творчості, основним пафосом його життя треба визнати його «антропоцентризм», – поставлення людини в центрі цілого буття, цілого світу – як природи і історії, так і усіх сфер культури. І природа, і історія, і культура – мистецтво, наука, релігія – усе має значення і цінність лише і виключно в залежності від цього загального і універсального вихідного пункту – від людини, її переживань, бажань, потреб, стремлінь.  «…Шевченко, хоч маляр і великий любитель пейзажів, у поезії не часто їх малював. Він концентрував тут свою увагу на людях, на їх чуттях і ділах», - писав І. Франко.

    Аналізуючи вже ранній період творчості поета, можна говорити про гуманізм Шевченка. Виступаючи за національну свідомість і гідність рідного народу, поет призивав до єдності і дружби між всіма народами і визнавав за кожним із них право вільно розпоряджатися своєю долею, гідною людського існування без будь-яких проявів зверхності. В цьому всьому проявлялась значна і непереборна християнська ідея любові до ближнього свого. В цьому ж сенсі про гуманістичність шевченківських поглядів говорили такі визначні постаті, як Павло Грабовський, Анатолій Луначарський, Олександр Брюкнер   та багато інших.

    Гуманізм Шевченка формувався перш за все під впливом існуючих християнських традицій. За словами Дмитра Чижевського саме поняття християнський гуманізм повністю віддзеркалює гуманістичний нахил в творчості великого поета. Крім Шевченка до християнського гуманізму можна віднести таких визначних постатей, як Іван Котляревський, Іван Вишенський, Григорій Квітка-Основяненко і багатьох інших українських письменників того часу.

    З плином років гуманістичні ідеали поета стають все більш універсальними. За словами не менш відомого українського поета Івана Франка той шевченківський ранній «український націоналізм звільна перетворюється сам у собі, перероджується в любов до всіх слов’ян, тиснених чужими, а далі в любов до всіх людей, тиснених путами соціальної нерівності, неправди й неволі». 

    Доля України хвилює поета більше ніж власна доля. Високе почуття патріотизму, готовність до самопожертви заради добра народу звучать у вірші «Мені однаково», написаному у вязниці, куди він потрапив за участь у Кирило-Мефодіївському братстві. Поет говорить, що йому однаково, чи випустять його з вязниці, чи про нього забудуть на чужині, та

                                           … не однаково мені

                                           Як Україну злії люде

                                           Присплять, лукаві, і в огні

                                           Її, окраденую, збудять…

                                           Ох, не однаково мені.

    Шевченківська боротьба за волю рідного народу вплітається в основні ідеї і досягнення технічного прогресу, який неминуче породжує і соціальний прогрес, який на думку французьких просвітителів пов'язаний з рівністю, свободою і братерством для всіх.

   Зрештою, про гуманність Шевченка можна говорити, виходячи уже з його чуйної і м’якої натури, про яку так часто згадують Микола Костомаров, Агата Ускова, Броніслав Залеський та інші.

   Таким чином, попри загальну суперечливість образу Шевченка, його погляди можна назвати особливою версією християнського гуманізму, що з’явилася в складний для українського народу період – першу половину дев’ятнадцятого століття. Ця особлива версія християнського гуманізму поєднує у собі риси романтизму, богомислення та властивого поету в значній мірі бунтарства.

 

      Джерела.

   Історія філософії України. Хрестоматія: навч. посібник / Упорядники М. Ф. Тарасенко, М. Ю. Русин, А. К. Бичко та ін. – К.: Либідь, 1993. – C.  327-334.

   Федів Ю.О. Історія української філософії : навч. посібник / Ю. Федів, Н. Мозгова. – К. Україна, 2000. – С. 220 – 224.

Федів Ю.О. Історія української філософії : навч. посібник / Ю. Федів, Н. Мозгова. – К. Україна, 2000. – 512 с.

    У навчальному посібнику викладаються основні етапи історії української філософії, її специфічні риси і характерні особливості. В розділі IV «Філософія українського романтизму ХІХ ст.» охарактеризовано світогляд Т.Г. Шевченка. Зазначається, що на першому місці в творчості Шевченка стоять проблеми  людини як особистості. Шевченко був впевнений, що український народ, який має глибоку душу й щире серце, здатний досягти всього високого й прекрасного.  Основою кращого майбутнього життя він, перш за все, вважав незалежність і волю України. Майбутнє українського народу він пов’язував з його минулим, через те й хвилювався, щоб український народ не був позбавлений своєї історії, знав своє походження.     



Філософська думка в Україні : Біобібліографічний словник / Авт. кол.: В.С. Горський, М.Л. Ткачук, В.М. Нічик та ін. – К. : Унів. вид-во «Пульсари», 2002. – 244 с.: іл.

    Словник містить понад 150 статей, що відтворюють віхи життя та творчості провідних діячів філософської культури України Х – ХХ ст., висвітлюють їхній філософський доробок і стан його наукової  дослідженості. В тому числі ідеї Т.Г. Шевченка та значення його творчості в історії філософської думки України.


 



 

Большаков Л.Н. Добро найкращеє на світі…Пошуки. Роздуми. Підсумки. / Л. Большаков. – К.: Дніпро, 1981. – 301 с. 

    У книжці досліджуються важливі проблеми шевченкознавства – декабристи і декабристська тема в житті і творчості Шевченка, інтернаціональні зв’язки поета і вплив на його світогляд і творчість інтернаціонального середовища; прототипи деяких його творів та ін. Книга має виразно дослідницький, пошуковий характер. 



 



Грабович Г. Шевченко як мифотворець: семантика символів у творчості поета / пер. з англ. С. Павличко. – К. : Радянський письменник, 1991. – 212 с.

    Дослідження провідного американського славіста вийшло англійською мовою в США в 1982 році і привернуло до себе увагу оригінальністю підходу автора до творчості Шевченка і несподіваними висновками, до яких він приходить у процесі аналізу. Звертається увага на дуалізм Шевченка, або співіснування двох особистостей в одній людині, а також бачення поетом суспільного стану України, який автор називає Шевченковим міфом України. Окремі положення книги можуть визвати полеміку, однак ця праця внесла вагомий внесок у шевченкознавство.



Забужко О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу / О. Забужко. -  4 вид. – К. : Факт, 2007. – 148 с. – (Серія «Висока полиця»).

    Ще одна полемічна книга сучасної української письменниці Оксани Забужко, в якій автор шукає причину загадкової абсолютності постаті Шевченка в українській духовній культурі. Ця праця продовжує і розвиває далі лінію книги Григорія Грабовича, а  також шукає відповіді на такі питання як: що вкладав Шевченко у свій смисл земної історії, якою бачив Україну та інші.




 


Івакін Ю.О. Нотатки шевченкознавця : Літ.-критичні нариси / Упоряд. Р.В. Горбовець, Г.Ю. Івакін; Вступ. ст. Л. Новиченка. – К. : Радянський письменник, 1986. – 311 с.   

    Книга написана відомим українським критиком, літературознавцем, автором наукового «Коментаря до «Кобзаря» Т.Г. Шевченка», що вийшов у трьох книгах. Автор висвітлює окремі питання творчості поета, її живий зв’язок з духовним світом інших поколінь, розкриває романтизм та інтелектуалізм Шевченка.




 

 

 

Ляхова Ж.Т. За рядками листів Тараса Шевченка / Ж.Т. Ляхова. – К. : Дніпро, 1984. – 134 с. з іл.

    Листи Т. Г. Шевченка – живий голос великого поета, демократа, психологічний портрет митця, громадянина, людини. Вони дають багатий матеріал для пізнання особливостей творчого процесу художника і поета, розкривають участь Кобзаря в ідейно-політичному та літературному житті 40-50-х років ХІХ ст.



 

 



 

Мовчанюк В.П. Медитативна лірика Т.Г. Шевченка / Відп. ред. В.Є. Шубравський. – К. : Наукова думка, 1993. – 148 с.

   Медитативні вірші Т. Шевченка розглядаються у монографії як жанровий різновид його лірики та суттєва особливість його творчості взагалі. Досліджується поетичне мислення та світовідчуття Шевченка, еволюція його творчої самосвідомості, становлення поетичних форм. Медитативна лірика Кобзаря розглядається на тлі жанрово-стильового розвитку європейської поезії, починаючи з XVІІІ ст., коли медитативна лірика формується у своїх основних типологічних рисах в контексті поезії сентименталізму та романтизму.



 

Новиченко Л. Тарас Шевченко – поет, борець, людина / Л. Новиченко. – К: Дніпро, 1982. – 175 с.

   Пропонована читачам книга допоможе краще побачити творчість Шевченка в соціальному і літературному контексті епохи, глибше зрозуміти його світове значення, його не підвладну часові естетично дійову силу. Докладно характеризуються гуманізм поета, його глибока любов до вітчизни, до свого народу в поєднанні з братніми почуттями до інших народів, пронесена через усе життя мрія про «сімю вольну, нову», тісний звязок з передовою російською культурою.



 

  

Пахаренко В.І. Незбагнений апостол / В.І. Пахаренко. – Черкаси : Брама-Ісуеп, 1999. – 296 с.

   В пропонованому есе досліджується своєрідність художнього світобачення Т. Шевченка – його джерела, механізм, визначальні складники, провідні ідеї. В окремому розділі виділяються та характеризуються основні суспільні стереотипи сприймання постаті й доробку митця. В кінці книги автор пише: «…таких поетів як Шевченко, кожен мусить осягти сам для себе. Інші здатні лише допомогти тобі в цьому пекельному труді, але не зробити цей труд за тебе». 

 

 

 

Пахаренко В.І. Шкільне шевченкознавство / В.І. Пахаренко. – Черкаси : Брама-Україна, 2007. – 256 с.     Посібник пропонує сучасне прочитання життя, творчості та життєвої позиції Т.Г. Шевченка. Видання адресується учителям-словесникам, студентам філологічних факультетів, учням-старшокласникам; може бути використане як підручник для спецкурсу «Творчий світ Тараса Шевченка».     


 

 

 

 

Франко І. Шевченкознавчі студії / Упорядник М. Гнатюк. – Львів : Світ, 2005. – 472 с.

   У книзі зібрано шевченкознавчі студії Івана Франка, які друкувались від 80-х рр. ХІХ ст. до перших десятиліть ХХ ст. в українських, польських, німецьких та інших виданнях. Праці Франка відображають еволюцію його поглядів, а також дають змогу глибше осягнути ідейно-тематичні та образно-стильові особливості поезії Т. Шевченка, історичне значення художнього досвіду великого поета в українській і світовій літературі. 

 

Цвілюк С.А. Історична мудрість великого Кобзаря. Історизм та соціально-політичний вимір епічних творів Тараса Шевченка / С.А. Цвілюк. – Одеса : Маяк, 2008. – 312 с.

    В творчому доробку Тараса Шевченка поряд з лірикою виділяються епічні твори, у яких з надзвичайною силою поетичного осмислення і зображення подано сторінки героїчної й глибоко драматичної минувшини українського народу, його боротьби за національну свободу. Поеми й вірші історичної, історико-революційної та соціально-політичної проблематики («Гайдамаки», «Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Кавказ», «Сон» та ін.) – вершини творчості геніального поета.

  Український народ черпає з Шевченкового «Кобзаря», з його епічних творів насущні й актуальні ідеї для сьогочасності, сприймає його невмируще слово як загальнолюдську морально-етичну заповідь і філософську мудрість.