У 1946 р. за кордоном було надруковано памфлет Івана Багряного «Чому я не хочу вертати на "родіну"?». Він привернув увагу світової громадськості вражаючою правдою про істинне становище людини в СРСР, урятував від репатріації не одного нещасного.
Як твердять біографи Багряного, народився він 1906 року в селі Куземин на Полтавщині. Жив і виростав в Охтирці Сумської області. Закінчив церковноприходську школу, восьмирічним писав українські вірші. У вищій початковій школі був редактором шкільного журналу «Надія». З десяти років жив з власної праці.
П’єр Корнель народився 6 червня 1606 року в Руані. Батько його був судовим чиновником і хотів, щоб син продовжив його справу. Корнель вчився в єзуїтському колежі, по закінченні якого служив адвокатом у руанському парламенті. Ще в юності виявив інтерес до драматургії. 1629 року, коли в Руан прибула столична акторська трупа, Корнель запропонував їй свою першу комедію «Меліта», вона сподобалась і увійшла до репертуару нового паризького Театру Маре. З тих пір митець став часто бувати в столиці. Він затоваришував з акторами, письменниками, серед яких точилися гострі дискусії про драматургію, зокрема про правило трьох єдностей.
«На широкому полі словесності російської у СРСР я був одним-єдиним вовком. Мені радили перефарбувати шкуру. Безглузда порада. Перефарбований чи стрижений вовк все одно не схожий на пуделя. Зі мною і вчинили, як із вовком. І кілька років гнали мене, згідно з правилами ловів, у обгородженому подвір’ї».
М.Булгаков.
З листа Й. Сталіну
Михайло Опанасович Булгаков народився 15 травня 1891 р. у Києві. Батько письменника, професор духовної семінарії, був людиною високоосвіченою і запам’ятався синові невтомним трудівником, завжди заглибленим у книжки. Мати замолоду вчителювала, а після одруження присвятила себе вихованню сімох дітей. Після смерті батька Михайло, якому на той час виповнилося п’ятнадцять, став її першим помічником.
Класик польської літератури, майстер історичного роману і новели Генрік Олександр Пій Сенкевич (Sienkiewicz) народився 5 травня 1846 р. у містечку Воля Окжейська на Підляшші в польсько-литовській сім’ї. Його батько брав участь у повстанні 1831 р., був орендарем, мати — із збіднілої шляхти, але була освіченою жінкою. Він закінчив гімназію у Варшаві, потім навчався в Головній школі (з 1869 – Варшавський університет) на філологічному факультеті. Залишивши навчання, підробляв у газетах.
Шарлотта Бронте (1816 – 1855), одна з трьох сестер, англійських письменниць.
Творчість кожної з них — по-своєму значне і яскраве явище в розвитку англійської романістики в перехідний період від кінця 40-х рр. XIX ст. до наступних десятиліть. У творах сестер Бронте відобразилися характерні особливості часу: в них органічно зливаються і легко прослідковуються лінії, які поєднують романтичне мистецтво початку XIX ст. (Д.Н.Г. Байрон, П.Б. Шеллі) з реалізмом 1830—1840-х рр. (Ч. Діккенс, В. Теккерей), у них формуються тенденції нових художніх відкриттів у жанрі роману другої половини століття (Дж. Еліот, Д. Мередіт). Особливої популярності набули романи Шарлотта Бронте “Джен Ейр ” та Емілі Бронте “Грозяний перевал ", нового життя у теперішній час набули й твори Енн Бронте “Агнес Ґрей”і “Незнайомка з Вайльдфелл-холу”.
«Злочин і кара» Ф.М. Достоєвського – роман-трагедія – з самого початку видання увійшов до скарбниці всесвітньої літератури. За силою проникнення в таємниці буття, за масштабністю порушених універсальних загальнолюдських питань Достоєвського порівнюють з Данте, Шекспіром, Сервантесом. Руссо. Загострена увага до людини навіть у найпримітивнішому, пропащому індивідуумі визначають авторську позицію письменника.
Сміливий експериментатор, новатор, Ф. Достоєвський створив новий напрямок в літературі, ставши автором проблемного поліфонічного роману – тобто роману, у якому «голоси» героїв набувають рівноцінного, автономного й незалежного від авторської точки зору звучання.
В Україні до творчості Достоєвського звертались І. Франко, М. Коцюбинський, Олена Пчілка та багато інших письменників. Ольга Кобилянська писала в своїй автобіографії, що на її творчість мав великий вплив саме Достоєвський. Перший переклад роману «Злочин і кара» українською мовою М. Подолинським був опублікований у Львові.
За романом Достоєвського здійснено 23 екранізації режисерами різних країн: Росії, Німеччини, Франції, Фінляндії, США, Великобританії...
Свою місію Ромен Роллан убачав у гуманістичному відродженні особистості, вихованні нової людини — як єдиній умові переродження суспільства. Джерелом оновлення вважав мистецтво, уподібнюючи естетику до етики. Його не задовольняв реалізм «у дусі Флобера», він заперечував безпристрасну оповідь, бо був переконаний, що суспільство, яке знемагає від егоїзму і бездуховності, можуть змінити лише «великі душі», герої, їхній моральний приклад. Ромен Роллан вийшов за межі французької художньої традиції, зацікавившись духовним досвідом російської та інших європейських літератур. І нині твори Роллана не втратили актуальності, бо в них — віра в Людину, Добро і Справедливість.
Салтиков-Щедрін (так зазвичай пишуть його прізвище у нас час) став першим літератором, твори якого читали так само, як і найактуальніші статті із газет.
Салтиков-Щедрін належав до старовинного дворянського роду, а по матері – до сім’ї купців. Він приходився далеким родичем відомому історику М. Забеліну. Дитячі роки його пройшли в тихій провінції Пошехоньє. Там знаходився родовий маєток батька.
Перші десять років життя Михайло провів вдома. З ним займались наймані вчителі, і вже в шість років хлопчик добре розмовляв німецькою і французькою мовами, вмів читати і писати. Тільки у 1836 році Михайло приїхав у Москву і поступив у Дворянський інститут. Згодом перевівся до Царськосільського ліцею.
Народився 12 січня 1876 року в Сан-Франциско. При народженні одержав ім'я Джон Чейні, але вісім місяців по тому, коли мати вийшла заміж, став Джоном Гріффітом Лондоном. Мати письменника — Флора Уеллман — походила із заможної уельської родини, була розумною і начитаною дівчиною, яка закінчила коледж, училася музиці, але мала нервовий характер зі швидко мінливим настроєм. У двадцять років вона перехворіла на тиф і після хвороби, як говорили, у неї залишилося деяке «сум'яття в голові». Материнські обов'язки були Флорі не до душі. Їй ніколи було стежити за хлопчиком, який почав хворіти.
You can do it, too! Sign up for free now at https://www.jimdo.com